Дослідження: Кроскультурна комунікація

Дослідження: Кроскультурна комунікація

Кроскультурна комунікація в ІТ: дослідження від Savvy

Ми ініціювали це дослідження для того, щоб зрозуміти, з якими складнощами стикаються українські IT-компанії при виході на міжнародні ринки, зокрема коли мова йде про особливості міжкультурної комунікації. В умовах війни, коли компанії активно шукають нові можливості за кордоном, окрім побудови бізнес-процесів та пошуку клієнтів важливим залишається питання ефективної взаємодії з новими культурами. 

❓ Що є найбільшими бар’єрами у взаємодії з іншими культурами.

❓ Як співробітники з різних країн сприймають наш стиль роботи, комунікації та організаційні підходи.

❓ Як з цим працюють менеджери та L&D-спеціалісти українського ІТ.

Фокусуючись на цих питаннях, ми побудували це дослідження, щоб виявити головні виклики, а також що найкраще працює для їх подолання.

В опитуванні взяли участь 39 компаній, які працюють з різними ринками. 28 з них – це ІТ компанії. Ось що нам вдалося дізнатися: 

  • ~75% компаній, що взяли участь, працюють із закордонними ринками більше 3-х років. Під час війни вони збільшили розширення по співробітниках або клієнтах за кордоном.
  • Найчастіше згадувані країни, з якими працюють респонденти: США, Польща, Великобританія, Франція, Німеччина.
  • Найпоширеніші виклики у роботі з іншими культурами: 
    • різні стилі ведення переговорів
    • різні погляди на управління часом та дедлайнами
    • відмінності в наданні фідбеку
  • Лише третина опитаних компаній системно або точково проводять навчання в напрямі кроскультурної комунікації

З 12-ма учасниками ми провели особисті інтерв’ю, тож більше деталей, кейсів, історій, а також що нас спонукало до проведення цього ресьорчу – на наступних сторінках ⇩

Автори дослідження: 

Олексій Коваленко

  • Олексій Коваленко – тренер Savvy, спеціалізується на кроскультурній комунікації в ІТ-командах.

Дмитро Душко

Декілька суб’єктивних, але найбільш пам’ятних фраз від учасників, які звучали під час особистих інтерв’ю про конкретні країни:

  • «Американці приймають рішення швидко, ітерація за ітерацією. Європейці прораховують варіанти, планують в довгу»
  • «Британці реально ввічливі. І це не жарти..»
  • «Українці схильні до перевиконання задач. В Європі після 16-ї години ніхто не відповідає на дзвінки, після 17-ї – починають збиратися на вихід, о 18-й в офісі майже нікого немає»
  • «Працювати з французьким вайбом значить не поспішати, легше ставитися до дедлайнів, помилок. Нам є чому в них повчитися»

Такі яскраві висловлювання чудово ілюструють міжкультурні відмінності, зокрема в стилях комунікації, підходах до прийняття рішень і ставленні до роботи. Їх можна пояснити через концепцію Високого та Низького контексту, запропоновану Едвардом Холлом у 1976 році. В одних культурах сенс передається напряму, переважно, через слова –  це Низький контекст, а в інших – через підтекст, традиції та ситуацію в цілому –  Високий контекст.


Як це повʼязано з цитатами респондентів?

«Американці приймають рішення швидко, ітерація за ітерацією. Європейці прораховують варіанти, планують в довгу».
США, за дослідженнями майже всіх експертів, – країна з найбільш виразним Низьким Контекстом. Отже, їх підхід до роботи максимально action-oriented та result-oriented, тому бізнес комунікація в цій країні максимальна прозора та рішення ухвалюються швидко.
Європейці, на відміну від США, часто працюють у Високому Контексті, приділяючи більше уваги попередньому аналізу та формальностям.

«Британці реально ввічливі. І це не жарти..»
Серед всіх англомовних та більшості Європейських країн, Британія – знаходиться в спектрі  Висококонтекстного спілкування. Отже, комунікація в Британії часто непряма, з багатьма мовними «пом’якшувачами» (“perhaps”, “I wonder if”, “Would you mind…”). Для них ввічливість – частина соціального контексту, їх власного Високого контексту, а не просто форма спілкування.

І нарешті найцікавіше 🙂 «Українці схильні до перевиконання задач…»

Україна має гібридний стиль. За останнім дослідженням Ерін Меєр, відомої авторки “Мапи культурних відмінностей”, Україна знаходиться посередині шкали Високого та Низького контекстів, поєднуючи в собі яскраво виражені риси обох. Українці схильні формувати сильні дружні та емоційні зв’язки, як у Високому контексті, але водночас демонструють Низькоконтекстуальну орієнтованість на результат у питаннях робочої етики та бізнес-комунікації.


Переговори

Американці, як низький контекст, очікують прямої відповіді. Вони сприймають обережність як невпевненість або слабкість.
Українці, як змішаний контекст,  хочуть зберегти гнучкість. Вони не хочуть обіцяти те, в чому не впевнені на 100% або як слід не дослідили.
Тому, якщо не пояснити свою позицію аргументовано,  американська сторона може вирішити, що команда неорганізована або ненадійна.

Що з цим можна зробити?

Навчитись аргументувати свою позицію логічно і структуровано, це допоможе краще сприйняти меседж країнам з низьким контекстом спілкування як Америка. Для цього може підійти аргументація в стилі PRES. Приклад:

Позиція: Ми віддаємо перевагу погодженню таймлайну поетапно.

Причина: Це допомагає нам забезпечити високу якість і реалістичне планування.

Приклад: Наприклад, ми спершу підтверджуємо перший етап, перш ніж братись за наступний — так ми уникаємо необґрунтованих обіцянок.

Підсумок: Це частина нашого підходу — брати відповідальність і виконувати те, що обіцяємо.

Такий підхід може працювати й в країнах високого контексту, адже таке структуроване повідомлення додає більше контексту, і це якраз один з елементів мозаїки. Другий елемент мозаїки для переговорів з представниками високого контексту – це вибудова гарних стосунків через інвестицію власного часу.  


Фідбек

Незважаючи на те, що США є однією з найбільш низькоконтекстних культур у світі, коли йдеться про зворотний зв’язок, ситуація змінюється.  У фідбеку американці часто обирають м’яку форму: використовують пом’якшувачі, поради або завуальовані вказівки, обов’язково починаючи з позитиву — навіть якщо його важко знайти. Такий підхід відповідає їхній стратегії збереження ефективності через підтримку мотивації.

Українці — змішаний тип, але зворотний зв’язок у нас зазвичай прямий. Для українців важливо «сказати, як є», і не менш важливо — «бути почутими». Тому ми часто обираємо прямолінійний стиль, у якому стратегія — це самовираження та ясність, теж задля ефективності.

Що з цим можна зробити?

По-перше, українцям варто навчитися додавати «пом’якшувачі» у свою англійську мову під час зворотного зв’язку. Це допоможе звучати природніше для низькоконтекстних культур, де м’якість = ефективність. Ось кілька корисних фраз: “Maybe we could…, Perhaps we should…It seems we have to…I guess… We need to change it a little bit…”

По-друге, важливо пояснювати наперед — у стилі низького контексту — що ваш фідбек може звучати доволі прямо. І що це не про людину особисто, а про культуру, з якої ви походите. Ви знаєте про цю особливість і працюєте над тим, щоб бути зрозумілими для колег з інших країн.


Час

Монохронні культури, як-от Німеччина чи Польща, сприймають час як лінійний і структурований. Тут панує чіткий розклад, дедлайни мають майже сакральне значення, а пунктуальність і дисципліна — це ознака поваги й професіоналізму. 

*Монохронність —  це про чіткі правила, розклад, справедливість через процедуру, де «зустріч — це в робочий час».

Натомість Поліхронні культури, такі як Франція та Австрія, ставляться до часу гнучкіше. Для них важливішими є якість взаємин, довіра та гнучкість у графіку. 

*Для Поліхронної культури затримки чи зміщення дедлайнів можуть сприйматись як частина процесу, особливо якщо це сприяє кращому порозумінню або збереженню комфорту всіх сторін.

Отже, те, що українці іноді сприймають як «розслабленість», насправді є ознакою культурної цінності — збереження меж між роботою та особистим життям. А наша звичка працювати «на вчора» — прояв пострадянського культурного спадку, де робота часто перемагала відпочинок, а ефективність визначалася кількістю годин, а не межами.

Що з цим можна зробити?

Якщо ви працюєте з монохронними культурами (Німеччина, Польща):

1️⃣ Поважайте час. Короткі запізнення можуть сприйматись як непрофесійність.

2️⃣ Уточнюйте дедлайни заздалегідь.

3️⃣ Домовляйтесь про графік та фіксуйте домовленості письмово.

Якщо працюєте з поліхронними культурами (Франція, Австрія):

1️⃣ Будьте готові до змін і гнучкості у графіках.

2️⃣ Фокусуйтеся на стосунках: витратьте час на знайомство, будьте відкритими до неформального спілкування — це підвищує рівень довіри.

3️⃣ Закладайте додатковий буфер у дедлайнах — щоб не фруструватися через “повільний старт”.

З повною версією дослідження можна ознайомитись за цим посиланням.


Ми в Savvy, як зовнішній провайдер, можемо поділитися досвідом і підказати, як краще організувати навчання з кроскультурної комунікації на воркшопі від Олексія Коваленко.

Лишайте ваші контакті в формі нижче або одразу бронюйте дзвіночок, і ми повернемось до вас якнайшвидше 😊

Subscribe
Notify of
guest
0 Коментарі
Oldest
Newest Most Voted
Inline Feedbacks
View all comments
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x