Корпоративна англійська від аудиту до результату: як ми допомогли продуктовій компанії з 1000 співробітниками побудувати керовану програму навчання
Маша Воскресенська
, Маркетинг менеджерка
Від масштабного тестування 800+ співробітників — до програми з чіткою методологією, відстеженням прогресу і звітністю під запит.
Продуктова компанія на ~1000 співробітників готувалася до виходу на міжнародний ринок: найм іноземців у команди, переклад внутрішньої документації, комунікація з закордонними партнерами. Англійська з «було б добре знати» перетворювалася на робочий інструмент — і компанії потрібно було розуміти, наскільки команда до цього готова.
Навчання англійської в компанії існувало, але нецентралізовано: різні формати, різні провайдери, без єдиної картини. Тому відстежити рівень і спланувати підготовку до міжнародної роботи на цій базі було складно.
Крок перший: аудит мовного рівня
Перш ніж запускати навчання, потрібно розуміти, з якого рівня стартує команда. Отже першим кроком стало масштабне тестування.
До початку тестування ми налаштували організаційний процес разом із клієнтом: залучили не лише HR-команду, а й тімлідів. Це спростило комунікацію з командами і зробило контроль за дедлайнами досяжним.
Для різних категорій співробітників використовувалися різні формати тестування на нашій платформі:
Project Communication — цей тест використали для більшості співробітників. Він оцінював здатність виконувати повсякденні робочі задачі англійською через робочий кейс. Тривалість тесту ~50 хв.
Language Competence — поглиблений тест (~100 хв) для посад, де важливий високий рівень мови. За інтенсивністю схожий на IELTS/TOEFL.
Speaking Test — усний 30-хвилинний тест у Zoom для топ-менеджменту. Зберігає час керівників і дає таку ж глибину оцінки, як Language Competence.
За 19 днів компанія отримала детальні звіти по кожному з 884 співробітників і загальну картину розподілу рівнів. Результати показали значний відсоток команди з рівнем Elementary. Компанія також отримала розбивку по sub-levels (Weak, Basic, Strong) — надалі саме цей показник став головним індикатором прогресу в програмі навчання.
Детальніше тут
Крок другий: програма під конкретні потреби
Маючи чіткий зріз рівнів, ми будували програму під потреби людей і спільну ціль — вивести співробітників на рівень Intermediate до кінця 2026 року. Групи формувалися за рівнем. Формати — під графік і навантаження кожного учасника.
Заняття будувалися навколо робочих ситуацій: листування, презентації, дзвінки, обговорення задач у команді. Граматика — в контексті, коли вона потрібна для конкретної задачі. Speaking, listening, reading і writing — через те, що люди реально роблять на роботі.
Групові заняття. На старті кожної групи викладачі запитували учасників, на чому вони хочуть зробити акцент. Хтось ішов за стандартною програмою, хтось — по бізнес-підручниках. В обох випадках інтегрували тематику, релевантну для індустрії клієнта. Загалом ми запустили 30+ груп.
Індивідуальні заняття. У кожного індивіда була власна програма — під його задачі, рівень і темп. Деякі займалися тричі на тиждень. Менеджер мав доступ до прогресу тіммембера і міг бачити, як навчання підтримує робочі задачі.
Speaking clubs для всіх охочих (Intermediate+) — раз на два тижні. Окремо speaking clubs для менеджерів — також раз на два тижні, з галузевою тематикою.
Як обирали між форматами. Коли компанія компенсує обидва формати, запит на індивідуальні заняття зростає природно. Тому ми з самого початку зафіксували прозорий механізм вибору — спільно розроблену політику, яка слугувала орієнтиром під час розмов зі співробітниками. Якщо запит міг бути закритий у групі, це відкрито проговорювалося.
Крок третій: відстеження прогресу
Прогрес вимірювався на двох рівнях.
Перший — модульні тести: курс на один рівень складається з трьох модулів, після кожного студенти писали модульний тест. Після завершення курсу — level test на підтвердження рівня. Другий — sub-levels. Оскільки вхідне тестування проводилося у нас і результати надавалися у форматі Sub-level + Level, компанія обрала sub-levels (Weak, Basic, Strong) як основний показник прогресу — він давав більш дрібне і вимірюване зерно для відстеження динаміки.
Приклад такого звіту
Орієнтир був такий: один модуль — один sub-level, один курс (три модулі) — один повний рівень. Ми завжди були на звʼязку з клієнтом: якщо хтось не встигав, збирали коментарі від викладачів і передавали координаторам. Частина студентів настільки активно включилася у вивчення, що випереджала очікування щодо прогресу.
Звітність. Звіти готували після кожного модуля (приблизно раз на 3 місяці). Формат кожного разу трохи трансформувався — залежно від того, що клієнту було потрібно: іноді загальний рівень, іноді розбивка по всіх аспектах мови.
Приклади звітів
З додаткового:
- Слідкували за відвідуваністю і своєчасно інформували координаторів. Приклад проміжного звіту.
- Проводили рев’ю-заняття в speaking clubs: підбивали підсумки, оновлювали склад груп.
- Адаптували програму, коли змінювалися потреби команди.
Що по результатах:
Ми ставили на меті — досягнення рівня Intermediate для співробітників до кінця 2026 року. Вже зараз 20+ груп підтверджують рівень Intermediate Strong 🔥
Частина груп продовжуватиме займатися до кінця року, щоб дійти до бажаного рівня.
Що говорять студенти про заняття:
Цей кейс працював також і тому, що з боку клієнта була залучена команда. Ми постійно алайнились з L&D та HR: узгоджували формати звітів, разом реагували на проблемні зони, коригували програму, коли змінювалися потреби.
З нашого боку — програма будувалася не від абстрактного «підтягнути англійську», а від того, що конкретна людина на конкретній посаді має вміти робити англійською. Написати email клієнту, провести дзвінок, захистити рішення перед стейкхолдером — і під кожну з цих задач підбирався контент, лексика, формат практики. Граматика з’являлася там, де вона потрібна для конкретної ситуації, а не як окремий блок у програмі.
При цьому навчання мало вписуватися в робочий ритм — а не конкурувати з ним. Тому при формуванні груп і розкладу враховували графік, навантаження і формат роботи кожного учасника.
Команда клієнта отримувала звіти після кожного модуля у форматі, який їй був зручним, і оперативні сигнали між звітами — якщо хтось пропускав заняття або не виконував завдань. Прогрес відстежувався через проміжне тестування кожні три місяці і level test раз на дев’ять місяців — так, зміна рівня фіксувалася завдяки обʼєктивним метрикам, а не просто відчувалася.